Поворот до Scopus'у: вихід на міжнародний рівень чи знищення україномовної науки?

IV Міжнародна науково-практична конференція "Наукова комунікація в цифрову епоху”

Ясна Іламі

Активне впровадження наукометричних методів оцінювання діяльності фахівців та наукових установ в числі іншого, вимагає від українських вчених публікацій в періодичних виданнях, що входять у міжнародні наукометричні бази даних. Ця, на перший погляд, позитивна ініціатива, на вітчизняних теренах (принаймні, у галузі гуманітаристики) в сучасних українських умовах неминуче стикається з низкою перешкод, серед яких:

- низький рівень володіння іноземними мовами серед представників вітчизняної науки;

- ускладнений процес подання матеріалів у вітчизняні видання, що індексуються в міжнародних базах даних, зокрема, необхідність дублювання великих обсягів інформації іноземною мовою;

- низький рівень представленості українських наукових видань (особливо соціально-гуманітарної направленості) в міжнародних базах даних;

- низький рівень доступу українських читачів до публікацій у іноземних виданнях через обмежені можливості бібліотек та університетів щодо передплати доступу до таких баз даних тощо

В свою чергу, це призводить до низки негативних наслідків, серед яких:

- поява «фейкових» наукових журналів, що закономірно заповнюють відповідну нішу на ринку наукової періодики;

- відсутність дієвих механізмів обліку наукових публікацій та цитувань у вітчизняній періодиці, а також відчутної мотивації створювати такі механізми.

Таким чином, орієнтація переважно на міжнародні наукові бази даних, з одного боку, викреслює переважну більшість фахівців (зокрема, дійсно кваліфікованих фахівців, які, утім, не володіють іноземними мовами) з числа «легітимних» представників науки, а з іншого, переорієнтує дослідників, що здатні створити публікації відповідного рівня, з місцевого на міжнародний «ринок», з національної на англійську мову.

Тому наявна стратегія виводу української науки на міжнародний рівень, що є цілком перспективною у якості довгострокової, за умов форсованого впровадження на вітчизняних теренах (принаймні, у галузі гуманітаристики) в найкращому випадку залишається на рівні бюрократичної фікції, у гіршому ж стає відверто шкідливою.

Таку ситуацію можна оцінювати як процес нівелювання гуманітарних досліджень вітчизняною мовою, знищення вітчизняної наукової термінології, зниження наукового рівню українських періодичних видань, обмеження доступу вітчизняних фахівців до публікацій колег та, як наслідок, не стільки наближення української науки до міжнародних стандартів, скільки поглиблення розриву між українською та світовою наукою.

Найбільш відчутною ця проблема стає у галузі соціальних та гуманітарних наук, рівень представленості яких в провідних наукометричних базах даних помітно нижчий, ніж для природничих та точних наук.

Одним з можливих шляхів подолання цього протиріччя, принаймні, на нинішньому етапі і, принаймні, в гуманітарній галузі, може стати впровадження вітчизняних механізмів наукометрічного аналізу. Спробою розробки такого механізму для галузі гуманітарних наук (здебільшого філософії) є проект «Ukrainian Index of Philosophy», що реалізується в межах Ініціативи сприяння розвитку гуманітаристики в Україні «Ребрендинг філософії» (http://philosophy.ua) за підтримки Українського філософського фонду, часопису «Філософська думка», Центру філософської текстології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інших установ.

Метою проекту є забезпечення академічної філософської (та ширше, гуманітарної) спільноти України ефективними інформаційними ресурсами й інструментами прозорої наукової діяльності шляхом створення національного галузевого індексу наукових установ та інших організацій, періодичних видань, фахівців, публікацій, дисертацій, фахових перекладів та наукових подій із впровадженням інструментів кількісного аналізу.

Стратегічним завданням є широкомасштабне залучення представників галузевої спільноти та налагодження процесів акумуляції даних таким чином, щоб забезпечити автономне існування системи, повноту та своєчасне оновлення її даних силами кожного з суб'єктів галузевої фахової спільноти та формування традиції активного оприлюднення результатів наукової активності у вітчизняному інформаційному просторі.

Специфічним напрямком роботи є впровадження дочірнього проекту «Translatio Philosophica», який використовує спільну базу даних із реєстром «Ukrainian Index of Philosophy», але покликаний систематизувати інформацію про наявні українські переводи текстів гуманітарної спрямованості, поточні перекладацькі проекти, фахівців і організації, що залучені до царини перекладу, дотичні дослідницькі публікації, а також забезпечити створення майданчика для перекладацьких, текстологічних і лексикографічних дискусій.

Пілотну версію порталу було запущено у жовтні 2015 року; у листопаді 2015 року проект був представлений на розширеному засіданні кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка [3]; а у грудні 2015 року на першому робочому семінарі в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України за участі провідних фахівців у галузі філософії було обговорено стратегію реалізації проекту, затвердження організаційної схеми, визначення координаторів напрямків та формування робочих груп [2]. У лютому 2016 року проект було номіновано на Національну премію у галузі філософії за номінацією «Найкращий редакційно-видавничий проект у галузі філософії» [1].

Наразі на порталі створено близько 200 персональних сторінок фахівців, близько 70 сторінок галузевих інституцій та періодичних видань, а також завантажено дані майже 150 публікацій. Це дозволило відлагодити алгоритми роботи, скорегувати функціональні можливості згідно до вимог представників фахової спільноти та перейти до другого етапу роботи – створення розподіленої  мережі  координаторів та встановлення ними зв’язків із галузевими організаціями для отримання первинного обсягу даних про наявні публікації, захищені дисертації, фахові періодичні видання, фахівців тощо.

Бібліографія

1.    Проекти «Ukrainian Index of Philosophy» та «Translatio Philosophica» було номіновано на Національну премію у галузі філософії за номінацією «Найкращий редакційно-видавничий проект у галузі філософії» // Філософія в Україні, 2016-02-27. - http://philosophy.ua/node/919.

2.    Семінар-обговорення проектів «Ukrainian Index of Philosophy» та «Translatio philosophica» // Ребрендинг філософії, 2015-12-23. - http://philosophy.ua/community/events/seminar-obgovorennya.

3.    Ясна І. Коментований переклад як форма магістерської дисертації та філософська лексикографія: новації кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка // Освітні тренди: Сайт про сучасні тенденції розвитку освіти, 2015-11-27. - http://www.edu-trends.info/commented-translation/.